Сторінка директора школи

Концепція розвитку

Грем’яцької ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

      Концепція розвитку Грем’яцької  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів прийнята педагогічною радою. Концепція ґрунтується на гуманістичній, особистісно орієнтованій парадигмі освіти. Термін реалізації концепції становить 10 років. Концепція містить загальні положення, ідею, мету, основні цілі та завдання, перелік сфер які охоплюють стандарти громадсько-активних шкіл, розкриває зміст та особливості організації навчально-виховного процесу у громадсько-активній школі, які ґрунтуються на основі таких принципів: ставлення до дитини як до особистості, суб'єктності, софійності, духовності, діалогічності, рефлексії, пріоритетності творчої діяльності над репродуктивною, більшої цінності питань, ніж готових відповідей, розуміння школи як організації всього життя дітей. У Концепції визначаються критерії результативності діяльності (модель випускника), науково-методичне забезпечення та механізм її реалізації.

1.      Загальні положення.

   Сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, а й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в житті. Саме у школі учням необхідно дати знання, що надалі дозволять їм орієнтуватись у безлічі спільнот і робити правильний вибір, тому що вже у шкільному віці формується громадський світогляд дитини. Але лише знання теорії недостатньо для формування в учнів активної громадської позиції. Мікросередовище всередині школи необхідно об'єднати з реальною дійсністю навколо школи. Школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, а й усіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки у школі, а й поза її межами.

   Роль школи у процесі формування демократичного менталітету, безумовно, є центральною. У школі закладаються трудові навички, дитина вчиться соціальній взаємодії, тут у неї виробляються життєві цінності, формується уявлення про свою роль як особистості та громадянина.

             В відповідності до Концепції 12-річної загальної середньої освіти, національної доктрини розвитку освіти визначені основні напрямки та завдання розвитку школи:

1.  Поступовий перехід школи на державну мову навчання та на 12-річний термін навчання. Формування в учнів розуміння важливої ролі української мови у відродження України, вміння висловлювати думки українською мовою, говорити правильно, виразно, вишукано.

2.  Впровадження в процес навчання нових інноваційних технологій. Розвиток комп’ютерної грамотності учнів та педагогів школи.

3.  Трудова направленість.

4.  Розвиток творчої ініціативи педагогів в пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності.

5.  Розвиток в учнів пізнавальних інтересів і здібностей, потреби глибокого і творчого оволодіння знаннями, навчання самостійного набуття знань, прагнення постійно знайомитися з найновішими досягненнями науки і техніки.

6.  Прищеплення в учнів шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну.

7.  Виховання позитивних мотивів навчальної діяльності, старанного і відповідального ставлення до навчання, готовності до практичного застосування знань, вмінь.

8.   Виховання учнів на основі загальнолюдських гуманістичних цінностей: ідеалів добра, правди, свободи, любові, дружби, справедливості, совісті, людської гідності.

9.  Виховання в учнів патріотичних почуттів, формування національної самосвідомості, любові до рідної землі свого народу, готовності до праці в ім’я України.

10.  Гуманістична направленість педагогічного процесу, повага до особистості учнів.

11.  Врахування вікових і індивідуальних особливостей учнів і вибір оптимальної системи способів навчання і виховання з врахуванням індивідуальних рис характеру.

12. Виховання особистості через прилучення до активної діяльності і всебічний зв’язок школи з життям.

13.  Гуманістичні відносини між суб’єктами педагогічного процесу.

14.  Єдність індивідуального і суспільно державного підходів до навчання і виховання.

15.  Виховання свідомого відношення до всіх видів діяльності і людських відносин на основі самостійності і творчої активності вихованців.

16.  Демократизація навчально-виховного процесу.

17.  Збереження та зміцнення морального та фізичного здоров’я вихованців.

2. Мета і завдання

2.1.    Основна мета школи – створення умов,  науково-методичної бази, організація роботи педколективу школи та учнівського самоврядування, спрямованих на розвиток освіченої, морально і фізично здорової, естетично розвиненої, трудолюбивої, життєтворчої особистості громадянина України, фізичної, психічної, соціально і морально здорової людини зі стійкими переконаннями та системою знань про здоров'я  і здоровий спосіб життя; створення умов для забезпечення життя і зміцнення здоров'я учнів.

2.2.  Концептуальна ідея      Громадсько-активна школа– це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують в громаді. В громадсько-активній школі значна увага  приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади.  Педагоги дійшли висновку, що саме в нашій школі з нашими учнями, нашими батьками і нашими колегами ідея  громадсько-активної школи – це ідея розвитку нашої школи.

2.3. Основними завданнями школи є:

•  Озброїти учнів міцними знаннями, вміннями.

•  Розвивати творчі здібності учнів.

•  Здійснювати пошук обдарованих та здібних дітей, організовувати роботу з ними.

•  Організовувати науково-дослідницьку роботу учнів.

•  Працювати над оновленням форм, методів, прийомів виховної роботи з учнями.

•  Гуманізація відносин між учнями, вчителями, батьками.

•  Формування свідомої дисципліни та культури поведінки.

•  Формування потреб і вміння самовдосконалюватись.

•  Самоконтроль і самооцінка власної діяльності, інтелектуальна працездатність з виявами творчості і розумових здібностей.

2.4. Стандарти громадсько-активних шкіл охоплюють такі сфери:

·         Лідерство

Розвиток та покращення діяльності школи залежить від сильної команди, яка об`єднана спільним баченням, цінностями у досягненні мети школи.  Ефективний керівник забезпечує працівників усіма необхідними ресурсами, можливостями та підтримкою для проведення діяльності високої якості.

·         Партнерство

Спрямування діяльності на розвиток партнерських стосунків із установами, що є на території громади, забезпечуючи гармонійну роботу різних установ із дітьми, їх сім’ями та місцевою громадою, забезпечують тісну співпрацю та підтримку один одного.

·         Соціальна інклюзія

Створення умов та можливостей навчання для усіх дітей і дорослих, не зважаючи на їхнє походження, релігійні віросповідання, етнічний та соціальний статус, стан здоров’я тощо. Забезпечити учнів рівним доступом до навчання та сприяти створенню навчальної атмосфери у класі, вільної від упереджень та стереотипів, а також реалізації програм, доступних для всіх членів громади.

·         Послуги

Школа є центральним ресурсним центром у місцевій громаді й надає їй певні послуги, які визначені відповідно до потреб мешканців. Послуги надають підтримку сім’ям та можливості для навчання дорослих. Школа може самостійно впроваджувати послуги та залучати до їх реалізації інші установи на території школи або громади.   

·          Волонтерство

Учнів беруть активну участь у житті громади. Це допомагає їм реалізувати навчальні ситуації, розглянуті у класі, у реальному житті. Волонтерство розвиває в учнів почуття довіри та поваги до жителів громади та забезпечує важливу умову розвитку дитини - її співпрацю з іншими членами громади, а не тільки із батьками і вчителями. До волонтерства залучаються  не лише дітей, а й їх батьків та членів громади. 

·         Навчання впродовж усього життя

 Для учнів важливо розуміти, що навчання – це процес, який відбувається впродовж усього життя, а школа – не є єдиним місцем для навчання. Прикладом цього повинні бути дорослі, які показують, що навчання може бути не лише задля роботи, а й задля задоволення.

·         Розвиток громади

Школа є місцевими лідерами розвитку громади. Допомагає громадським групам застосовувати всі свої сили при виконанні завдань, залучати до цього громадськість та надавати послуги місцевому населенню.

• Залучення батьків

Усім батькам слід знати потреби розвитку дитини та якнайкраще забезпечити навчальне середовище вдома. Школа надає можливість для батьків бути залученими до процесу прийняття рішень щодо якості освіти для їхніх дітей та участі у житті школи. 

• Шкільна культура

Школа відкрита та сприятливі до змін. В основі навчальних методів лежать демократичні цінності. Шкільна культура полягає у тому, аби  розвинути бажання учнів бути інноваційними, творчими та активними у житті навчального закладу.

 3.Структура школи.

В відповідності з законом про загальну середню освіту, положенням про загальноосвітню школу школа має 3 ступені: початкову, основну і старшу школу:

Початкова школа – 1-4 класи. До неї вступають діти, яким до 15 жовтня виповнилося 6 років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання. Пріоритетними у початкових класах є виховні, загальнонавчальні і розвивальні функції. У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодіння організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальними і контрольно - оцінювальними уміннями і навичками, набуття особистого досвіду культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпрацею у різних видах діяльності. Освітніми результатами цього ступеня школи є повноцінні мовленнєві, читацькі, обчислювальні уміння і навички, узагальнені знання про реальний світ у його зв’язках і залежностях, достатньо розвинені мислення, уява, пам’ять, сенсорні уміння, здатність до особистісно ціннісного ставлення до праці, мистецтва, здоров’я, уміння виконувати нескладні творчі завдання.

Основна школа – 5-9 класи. Дає базову загальну середню освіту, що є фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів, формує в них готовність до вибору і реалізації форми подальшого одержання освіти і профілю навчання. У цьому віці в учнів загалом завершується формування загальнонавчальних умінь і навичок, оволодіння навчальним матеріалом на рівні, достатньому для подальшого навчання. Завершуючи основну освіту, учні на практичному рівні мають добре володіти українською мовою, однією іноземною мовою, вміти користуватись комп’ютером.

Старша школа – 10-11 класи є останнім етапом одержання середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями одержувати з різних джерел і опрацьовувати інформацію, застосовувати набуті знання.

   Старша школа функціонує як профільна. У школі вводиться два профілі. Вони можуть змінюватись у залежності від уподобань учнів, бажання батьків, матеріальної бази школи та кадрових можливостей. Це створює кращі умови для диференційованого навчання, врахування індивідуальних особливостей учнів.

   

   На базі школи можливе створення додаткових структурних одиниць: професійних курсів, курсів по підготовці до вступу у ВНЗ і ін. не тільки для учнів школи.

 4.Зміст освіти.

Зміст освіти конкретизує базовий навчальний план, який унормовує основні параметри організації навчально-виховного процесу: його тривалість, розподіл часу за роками навчання, освітніми галузями, інваріантною і варіативною складовими.

Робочий навчальний план включає в себе інваріантну та варіативну складові. Інваріантна складова сформована в відповідності з діючими Типовими навчальними планами, в варіативній складовій плану передбачені години на факультативні заняття, індивідуальні та групові заняття. Гранично допустиме навантаження на одного учня розраховане з урахуванням факультативів та індивідуальних і групових занять.

Інваріативна складова забезпечує єдність освітнього процесу, визначаючи зміст загальнокультурної, загальнонаукової і технологічної підготовки всіх учнів, прилучення їх до загальнолюдських цінностей. У школі ця підготовка забезпечується через обов’язкові освітні галузі. Їх набір відповідає структурі діяльності людини, містить знання про людину, суспільство, науку, культуру, виробництво і є змістовою основою для формування в учнів цілісного уявлення про світ на рівні загальноосвітньої підготовки, достатньої для вибору професії і продовження освіти.

Варіативна складова створює передумови для відображення у змісті природних, соціокультурних особливостей нашого регіону, а головне, для диференціації, індивідуалізації, а у старшій школі і профільності навчання, задоволення освітніх потреб груп, окремих учнів, потреб громади.

5. Зміст виховання

 Освіта  має  гуманістичний  характер  і   грунтується   на культурно-історичних цінностях Українського народу, його традиціях і духовності.   Освіта утверджує  національну   ідею,   сприяє   національній самоідентифікації,    розвитку   культури   Українського   народу, оволодінню   цінностями   світової   культури,   загальнолюдськими надбаннями.

Національне  виховання  є  одним  із головних пріоритетів, органічною  складовою  освіти в школі.  Його  основна  мета  -   виховання свідомого   громадянина,  патріота,  набуття  молоддю  соціального досвіду,   високої   культури   міжнаціональних    взаємовідносин, формування  у  молоді  потреби  та  уміння  жити  в громадянському суспільстві,  духовності  та  фізичної  досконалості,   моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

Національне  виховання спрямовується на залучення учнів до  глибинних  пластів   національної   культури   і   духовності, формування  у  дітей  та молоді національних світоглядних позицій, ідей,  поглядів і переконань на основі  цінностей  вітчизняної  та світової культури.

Головними складовими  національного  виховання є громадянське та патріотичне виховання.

Національне виховання здійснюється  на  всіх  етапах навчання дітей   та   молоді,  забезпечує  всебічний  розвиток, гармонійність і цілісність особистості,  розвиток її здібностей та обдарувань,  інтелектуального потенціалу вихованців,  його  духовності  й  культури,   виховання   громадянина, здатного   до   самостійного   мислення,   суспільного   вибору  і діяльності, спрямованої на процвітання України.

 

6. Механізм впровадження

1. Перехід до програмно-цільового управління.

2. Продовження роботи за новими технологіями.

3. Створення інформаційно-аналітичного центру, який вивчає рівень навченості, мотивації та стану здоров’я учнів на основі моніторингу.

4. Створення нової моделі методичної служби в формі координаційного центру підвищення професійною майстерності вчителів.

5. Стимулювання професійного зростання педагогічних працівників.

6. Вивчення та рецензування авторських програм та навчальних посібників.

7. Залучення до наукової діяльності обдарованих учнів, молоді, педагогічних працівників.

8. Аналіз реалізації навчання учнів за інтегрованими курсами та авторськими програмами.

9. Поглиблення співпраці з вищими навчальними закладами.

10. Аналіз позаурочної та позакласної діяльності учнів за нетрадиційними методиками, що сприяють зняттю перевантаження учнів у процесі навчання.

11. Вивчення і впровадження досвіду і досягнень української національної педагогіки.

12. Удосконалення, оновлення матеріальної бази школи.

13. Надання адресної допомоги соціально незахищеним дітям.

14. Вивчення виховного середовища школи з метою складання цільових програм його розвитку.

  <1>   <2>