Головна » Статті » Мої статті

Про систему роботи вчителя математики

НАКАЗ

Про систему роботи вчителя

математики ____________


      Концепція загальної середньої освіти в Україні ставить перед кожним вчителем завдання: спрямувати навчально-виховний процес на формування у школярів достатньої життєвої компетентності. На погляд вчителя розв’язання цих завдань неможливо без формування стійкої мотивації навчальної діяльності.  Адже за словами В. О. Сухомлинського „Усі наші задуми, усі пошуки і побудови зводяться нанівець, якщо немає в учня бажання вчитися".

     Тому, на даний час, вчитель визначив для себе педагогічну проблему, над якою працює останній рік: „ Мотивація навчальної діяльності учнів». Вона стала важливою складовою всієї педагогічної діяльності. На думку вчителя особистісний розвиток неможливий без активної та свідомої участі учня в організації своєї навчальної діяльності.___________ ставить перед собою завдання: будувати процес навчання так, щоб учень навчався, а вчитель лише у співпраці з учнем керував цим процесом. Для цього, прагне щоденно поповнювати свій багаж знань та досягати сформованих цілей через структурування та побудову продуманого, підготовленого і обов'язково несхожого на попередні уроку. Щоб кожний з них приносив учням радість, втіху та зацікавленість у сприйманні та здобуванні нових знань, враховуючи при цьому їх можливості, інтереси та здібності. Процес навчання - це титанічна праця, але вона не повинна перетворювався у непосильну. Відшукання новинок, нових методів і форм організації навчального процесу, продумування психологічних аспектів, спрямовані на підвищення ефективності цього процесу. Кожному успіху вчитель радіє, однак не зупиняється на досягнутому, існує бажання піднятися ще на вищий щабель у своїй педагогічній майстерності.

      Отже, завдання зацікавити предметом, показати необхідність його вивчення для практичного використання в житті – це щоденний обов'язок вчителя. Це реалізується вчителем в процесі бесід, проблемних запитання, підбору задач з практичним змістом, логічних задач, цікавих історичних довідок. Таким чином, зацікавлюючи учнів темою, що вивчається, формує в них потребу в нових знаннях. Вчитель вважає, що не завжди мотивація навчальної діяльності повинна складати окремий етап уроку. Цю роботу, по можливості,  слід проводить впродовж всього уроку. Вчитель демонструє учням прикладну спрямованість даної теми та важливість цих знань.
    Для якісного засвоювання учнями навчального матеріалу важливу роль відіграє проблемне навчання. Продумана вчителем організація пошукової діяльності учнів забезпечує оволодіння міцними знаннями на основі активізації їх розумової діяльності. На думку вчителя знання, які здобуваються шляхом роздумів, та міркувань – значно міцніші, ніж ті, що подані в готовому вигляді.
    Стійкою і тривалою є лише та зацікавленість, яка створюється проблемною ситуацією, яка отримана в процесі дослідження.
     Формуванню соціальних, комунікативних, інформаційних компетенцій чи не найбільше сприяють дидактичні ігри та нетрадиційні уроки. В своїй практиці _____________ використовує такі ігри: „Хто швидше?", „День і ніч" „Ромашка", „Математичне доміно" тощо.
     У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись грою, учні не помічають, що навчаються, пізнають і запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичних ситуаціях, набираються досвіду. У них формується почуття відповідальності за успіхи у навчанні всього колективу і свої особисті досягнення. Так реалізуються всі необхідні компетентності.

Отже, дидактичні ігри на уроках математики найчастіше вчитель рекомендує використовувати як певний елемент уроку – у вигляді ігрової ситуації, окремої конкретної гри, задачі цікавого змісту. В своїй практиці він проводить нестандартні уроки, які не лише містять елементи гри, а й є дидактичною грою за змістом і пов'язані певним сюжетом та ідеєю.
З учнями старших класів практикує проводити нетрадиційні уроки: уроки-лекції, семінари, практикуми, заліки у вигляді відомих телевізійних ігор.
На думку вчителя, навчання стане творчим процесом тоді, коли воно сплановане як пошукова діяльність самих учнів. З цією метою вона використовує інтерактивні методи навчання, які максимально стимулюють пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школяра. Саме таким чином формуються та розвиваються соціальні компетентності.

При поясненні нового матеріалу продуктивними є деякі активні методи навчання, зокрема, метод евристичних питань (МЕП). При такому поясненні учні значно активніші, і, вчитель дістає швидку зворотну інформацію, яка дає можливість одразу уточнити незрозуміле для учнів.

Тільки на уроках, де використовується технологія „ Карусель" найчастіше на уроках тематичного оцінювання (усно-письмовому контролі) для одночасного залучення учнів (найслабших у знаннях) до активної роботи, для збирання інформації з певної теми, особливо з такої, де є об’ємним теоретичний матеріал. Так, наприклад, при вивчені у 8 класі теми  „ Квадратні рівняння", вчитель застосовує технологію „Мозковий штурм".
Ефективність уроку і навчально-виховного процесу в цілому тісно пов'язані з формуванням в учнів інформаційних компетентностей та компетентностей саморозвитку та самоосвіти. Першочерговим завданням у вчителя є: навчити своїх учнів самостійно мислити, аналізувати, співставляти й узагальнювати, робити правильні висновки, розвивати уважність, наполегливість, організованість, обов'язково враховувати індивідуальні особливості учнів. Важливо також навчити дитину не переказувати вивчене, а осмислено сприймати програмовий матеріал, застосовувати вивчене при розв'язуванні задач, користуватися довідковим матеріалом. Формування цих компетентностей в учнів розпочинає вчитель з 5 класу. Спочатку навчає їх складати план і тези прочитаного, виділяти головне, знаходити відповіді на поставлені запитання, користуватися таблицями, опорними схемами тощо. Звісно, що вміння і навички потім поглиблюються в старших класах. Його учні не тільки вміють добувати інформацію з підручників та посібників, а й користуються послугами Інтернету, що дуже важливо в наш час.

Особливу увагу __________ звертає на самостійну роботу учнів, організовуючи як навчальні, так і  діагностичні самостійні роботи навчального характеру. З метою оволодіння учнями методом аналогії та узагальнення, розв'язували завдання аналогічні до розв'язаних, ним створено банк тематичних завдань. Всі самостійні роботи підбираються так, щоб завдання були диференційовані, враховуючи індивідуальні особливості учнів. Наприклад, у 8 класі при вивченні теми „ Квадратні рівняння" тим учням, які засвоюють матеріал важче дає картку-підказку, де показано приклади розв'язання таких рівнянь. Одним із найефективніших засобів формування творчої особистості – це творчі самостійні роботи, в яких учні отримують принципово нові знання, закріплюють навички самостійного пошуку знань. Проблемні і творчі завдання отримують учні, які швидше справились з самостійною роботою.
Під час перевірки самостійних робіт вчитель використовує якомога більше способів і прийоми, з метою індивідуалізувати перевірку знання учнів.
До активної участі у навчально-виховному процесі спонукає система організації контролю знань, який тісно пов'язаний з оцінкою, що фіксує відповідність чи невідповідність критеріям. Контроль за засвоєнням навчального матеріалу розпочинається з перевірки домашнього завдання, яку вчитель проводить різними способами. Самоперевірка та взаємоперевірка за зразком, перевірка різними методами, математичний диктант, бліц-робота тощо. В процесі контролю знань використовує також такі форми, як тестування, теоретична розминка, залік, тематична робота. Для цього завдання готує диференційовані, як за рівнем складності, так і з врахуванням індивідуальних особливостей учнів.
К. Ушинський зазначав,  що основне завдання педагога не змушувати, а заохочувати школяра до навчання. Тому, використовуючи різні форми заохочення: схвалення, похвала, авансування особистості; нагорода, емоційне, несловесне спілкування з дітьми – погляд, жест, міміка тощо, вдало підтримують успіх учнів.
Формуванню життєвих компетентностей сприяє не лише навчання, а й позакласна робота з математики. Вона поглиблює і розширює знання учнів отримані на уроках, підвищує зацікавленість предметом, привчає їх до самостійної творчої роботи, розвиває ініціативу, виховує почуття відповідальності за доручену справу. Стало традицією у школі проводити тижні математики, конкурси, олімпіади, великі математичні вечори, випуск математичних газет, складання кросвордів, казок, написання творчих робіт та рефератів.
      На основі вище сказаного та за результатами аналізу атестаційних матеріалів вчителя

Наказую:

1.      Схвалити систему роботи вчителя математики ______________

2.      Вчителю ___________ працювати над усуненням недоліків вказаних комісією районного відділу освіти при перевірці стану викладання .   Постійно.

3.      Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора Т______ Г.С.

 

Директор школи:                                                           Болотнюк Є.О.



Категорія: Мої статті | Додав: Адмін (31.10.2012)
Переглядів: 3663 | Теги: система роботи вчителя, наказ, вчитель математики | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: