Грем’яцька ЗОШ І-ІІІ ступенів 
Острозької районної ради
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор школи

___________________
Наказ від «03» вересня 2012 р. № 105



Інструкція № 4.8

 

Правила поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій, стихійних лих і нещасних випадків

 

1. У разі виникнення аварійних ситу­ацій, які можуть призвести до нещасних ви­падків, робота, відпочинок припиняється до з'ясування й усунення причин виникнення цих ситуацій.

2. При появі запахів горілого вимкнути апаратуру, повідомити керівника.

3.  У разі виникнення пожеж, інших стихійних лих слід організовано, без паніки за­лишити місце.

4. Для виклику пожежної команди не­обхідно зателефонувати за номером - 101, для виклику швидкої допомоги - 103.

5.  Про всі випадки аварійних ситуацій, аварій, нещасних випадків треба повідомити управління МНС- 101, управління з питань надзвичайних ситуацій, органи місцевого самоврядування, місцеві ор­гани міліції.

 6.  У разі виникнення надзвичайних си­туацій природного характеру (землетруси, повені, затоплення, паводки, снігові лави­ни) населення буде оповіщено сигналом «УВАГА ВСІМ!», яке супроводжуватиметься завиванням сирени, виробничими гудка­ми та іншими сигнальними засобами.

6.1. Дії під час землетрусу:

•  зберігати спокій, уникати паніки;

• діяти негайно, тільки будуть відчутні ко­ливання ґрунту або споруди, головна небезпе­ка - це предмети й уламки, що падають;

• швидко залишити будинок і відійти від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому, другому поверсі;

• негайно треба залишити кутові кімнати, перейти та стати в отворі внутрішніх дверей, подалі від вікон і важких предметів;

• вибігати з будинку швидко, але обереж­но, остерігаючись уламків, електричних дротів тощо;

• швидко відійти від високих споруд, шля­хопроводів, мостів і ліній електропередач;

•  зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, відчинити двері та залишатись в автомобілі до припинення коливань;

• якщо поблизу є постраждалі, сповістити про них рятувальників та надати, якщо можли­во, допомогу.

6.2.  Дії під час раптового затоплення, по­вені, паводка:

• зберігати спокій, уникати паніки;

• швидко збирати документи, коштовності, ліки та необхідні речі;

• надати необхідну допомогу маленьким дітям, інвалідам та людям похилого віку, які підлягають евакуації в першу чергу;

• перед виходом з будинку вимкнути електрику та перекрити газ, загасити вогонь у грубах, печах, закрити вікна та двері. Якщо є час - зачинити вікна та двері першого повер­ху дошками;

• негайно треба залишити зону затоплення;

• відкрити хлів - дати худобі врятуватися;

• піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий, піднятися на горище;

• до прибуття допомоги залишатися на верхніх поверхах, дахах, деревах, сигналізуючи рятівникам, щоб вони мали можливість швид­ко вас знайти;

• надати, якщо можливо, допомогу по­терпілим;

• потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу предмети, якими можна скористатися для порятунку до одержання допомоги;

•  не переповнювати рятувальні засоби (ка­тери, човни, плоти тощо).

6.3. Дії у разі сходження снігової лавини:

•  зберігати спокій, уникати паніки, за не­обхідності надати допомогу потерпілим інвалідам, дітям дошкільного віку, людям, які знаходяться поруч;

• почувши шум снігової лавини, негайно заховатися за скелю, дерево, лягти на землю, захистивши руками голову, притиснувши коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за ру­хом лавини і дихаючи через одяг;

• коли лавина захопила і зносить, спробу­вати виконувати плавальні рухи, створивши простір навколо обличчя та грудної клітини це допоможе диханню, коли зупиниться сніго­ва лавина;

• не панікувати і не дозволяти собі заснути, пам'ятаючи про те, що вас шукають і врятують впродовж деякого часу.

6.4. Дії під час стихійного лиха:

• зберігати спокій, уникати паніки, за не­обхідності надати допомогу інвалідам, дітям дошкільного віку та сусідам, зачинити вікна та відійти від них подалі, загасити вогонь у гру­бах, вимкнути електро- та газо- постачання. Зберігати документи, одяг, найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, прий­мач на батарейках;

• перейти у безпечне місце, сховатись у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі, погребі. Ввімкнути приймач, щоб отримувати інформацію. Не переходити в іншу споруду, не користуватися ліфтами - це небезпеч­но. Електромережу можуть раптово вимкнути;

• обминати великі споруди, хиткі дерева, будинки з хитким дахом, якщо стихійне лихо застало вас на вулиці. За можливості заховати­ся в підвалі найближчого будинку;

• на відкритій місцевості треба щільно при­тиснутися до землі, на дно яру, канави, захища­ючи голову одягом або гілками дерева;

• зупинитися, якщо ви їдете автомобілем, вийти і сховатись у підвалі міцної споруди;

• уникати споруд підвищеного ризику - мостів, естакад, трубопроводів, ліній електро­передач, водоймищ тощо.

5.7. У разі виникнення надзвичайних ситу­ацій з викидами радіаційних та хімічно-не­безпечних речовин населення після сигналу «УВАГА ВСІМ!» буде оповіщено мовною інформацією «РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!» або «ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!».

Почувши цей сигнал, потрібно негайно увімкнути радіо, телевізор і слухати повідомлення місцевих органів влади та штабу цивільної оборони. Протягом усього періоду ліквідації наслідків стихійних лих, аварій та катастроф - усі ці засоби необхідно тримати постійно увімкненими.

7.   Правила надання першої (долікар­ської) допомоги

7.1. Швидкість дій - вирішальна роль долікарської допомоги.

7.2. Якщо у потерпілого немає дихання, не б'ється серце, відсутній пульс - це ні в якому разі не означає припинити дії щодо оживлення постраждалої особи.

7.3. Висновок про смерть робить лише лікар.

7.4. У разі нещасного випадку необхідно негайно викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медич­ну допомогу:

• при ударі - забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компрес на 6 год.;

• при вивихах - покласти підтримуючу пов'язку, на уражене місце - холодний ком­прес, без лікаря суглоби не вправляти;

• при розтягненні м'язів і зв'язок - наклас­ти тугу пов'язку, забезпечити потерпілому спокій;

• при запорошенні очей твердими частина­ми - накласти на око м'яку пов'язку та негайно відправити потерпілого до медпункту;

• при запорошенні очей хімічними речови­нами - промити їх чистою водою в напрямку від вуха до носа;

• при попаданні на тіло кислот - обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води);

• при попаданні на тіло лугів - промити уражене місце водою з оцтом;

• при порушенні цілісності шкіри - обро­бити навколо ураженого місця йодом чи зелен­кою та зробити пов'язку. Не слід торкатися ра­ни руками, виймати з неї чужорідне тіло;

• при наявності кровотечі - накласти джгут або тугу пов'язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 год. (влітку) та не більше 1 год. (взимку);

• при втраті свідомості - розстебнути комір, пасок і відчинити вікна, винести по­терпілого на свіже повітря, дати понюхати на­шатирний спирт, обличчя та груди змочити хо­лодною водою;

• при ураженні електричним струмом звільнити потерпілого від дії струму, оцінити його стан і надати йому першу медичну допомогу;

•  при переломах - наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкри­тих переломах – зупинити кровотечу, наложити на рану пов'язку;

• при зупинці дихання - зробити штучне дихання;

• при опіках - обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проко­лювати пухирі та відривати одяг. Опікову по­верхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити при­мочки розчином борної кислоти;

• при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) - забезпечити по­терпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди по­терпілого покласти холодний компрес;

• при отруєнні недоброякісною їжею, медика­ментами, негайно промити шлунок. Для цього по­терпілому потрібно дати 1-1,5 л кип’яченої води і викликати блювання, подразнюючи корінь язика. Процедуру повторити 2-3 рази до появи чистих промивних вод;

• при укусах бджолами, осами - видалити жало, на рану накласти примочку з нашатирно­го спирту;

• при обмороженні - розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почер­воніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом;

• при тепловому та сонячному ударах перенести потерпілого у прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом.

7.5. Учнівська молодь повинна:

• зупинити кровотечу і перев'язати рану;

• накласти шину;

• зробити штучне дихання та зовнішній (непрямий) масаж серця;

• звільнити потерпілого від контакту з електричним струмом;

• уміти користуватися аптечкою (перенос­ною сумкою); піклуватися не тільки про те, щоб допомогти потерпілому, а й про те, щоб не зашкодити йому.

7.6.   При ураженні електричним струмом необхідно:

• якомога швидше вивільнити потерпілого від впливу електричного струму;

• швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем;

• для звільнення від струмопровідних час­тин або проводу напругою до 1000 В користу­ються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубують сокирою, кож­ен провід окремо;

• відтягнути потерпілого за одяг, уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів і відкритих частин тіла;

• під напругою понад 1000В надіти діелек­тричні рукавиці, взути боти, працюючи з ізо­люючими кліщами або штангою;

• якщо провід торкається землі, слід пам'ятати про небезпеку крокової напруги, то­му після звільнення від струмопровідних час­тин постраждалого треба винести із зони кро­кової напруги;

•  місцеві опіки перев'язують як рану;

• при клінічній смерті зробити штучне ди­хання, а у випадку фібриляції серця - зовнішній масаж серця;

• одночасно треба викликати фельдшера, швидку медичну допомогу та готувати транс­порт для відправки постраждалого.

Дотримання правил безпеки під час канікул є запорукою створення безпечних і нешкідливих умов для відпочинку дітей, учнівської та студентської молоді.